Борис Олійник – Таємна вечеря

Так вже склалося, що поети в Україні — це переважно люди громадські: це і святі отці або єпископи чи митрополити, та й навіть патріархи. В річищі цієї традиції перебуває і Борис Ілліч, який створив кілька громадянських поезій, що вони й складають переважно «Таємну вечерю». Її ж неповторність в тому, що в книжці громадянська позиція автора аж вилазить назовні, ніби роздираючи поетичний «каркас». Наприклад, у віршеві «Гряде пророк» дістається на горіхи і «міченому в списках потайних», котрий «втікав, як тать, в чужинницькі пенати» і який привів «під своїм кривим крилом» на ганьбу Росії «перевертня із міченим чолом» (тобто натяк на батька перебудови). Також варто зауважити, що поезія присвячена Солженіцину.

Певні чинники зумовили те, що збірка набула широкого резонансу. Не останню роль тут грали політичні мотиви. Зокрема, Борис Ілліч отримав за свою книжку міжнародну премію імені Михайла Шолохова, яку йому вручив відомий колись на весь СРСР письменник Петро Проскурін. Ця нагорода вручалася видатним діячам сучасності, котрі зробили значний внесок у «захист народних інтересів». Серед минулих лауреатів — кубинський лідер Фідель Кастро, патріарх Алєксій II, письменник Валентин Пікуль.